вимовляння

вимовля́ння

-я, с.

Дія за знач. вимовляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимовляння — вимовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вимовляння — ВИМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вимовля́ти. Сильний придих необхідний головним чином для енергійного вимовляння ряду англійських глухих приголосних і важких комбінацій приголосних (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вимовляння — ВИМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вимовля́ти. Жахливе світло воскової свічечки ледве осявало Йонову фігуру.., широкі уста, що чудно кривились при вимовлянню незрозумілих слів (Коцюб., І, 1955, 243). Словник української мови в 11 томах