1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вимчати

ви́мчати

-чу, -чиш, док.

1》 неперех. Дуже швидко вибігти, виїхати звідки-небудь або кудись.

2》 перех. Дуже швидко вивезти кого-, що-небудь кудись.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимчати — ви́мчати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимчати — ВИ́МЧАТИ, чу, чиш, док. 1. Дуже швидко вибігти, виїхати звідки-небудь або кудись. Вони вслухались в звуки таємничі: .. Стогнало, наче лемент після січі, – Чи дикі коні вимчали навскач (М. Бажан); Машина вимчала на рівне шосе (В. Словник української мови у 20 томах
  3. вимчати — ВИ́МЧАТИ, чу, чиш, док. 1. неперех. Дуже швидко вибігти, виїхати звідки-небудь або кудись. Вони вслухались в звуки таємничі: ..Стогнало, наче лемент після січі, — Чи дикі коні вимчали навскач (Бажан, Роки, 1957, 229)... Словник української мови в 11 томах