вимітання
виміта́ння
-я, с.
Дія за знач. вимітати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимітання — виміта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вимітання — ВИМІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. виміта́ти 1. Мар'я з панею турбувалися біля печі, а вона [Христя] – прибиранням та вимітанням горниць себе заклопотала (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- вимітання — ВИМІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. виміта́ти. Мар’я з панею турбувалися біля печі, а вона [Христя] — прибиранням та вимітанням горниць себе заклопотала (Мирний, III, 1954, 223). Словник української мови в 11 томах