винадити
ви́надити
див. винаджувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винадити — ви́надити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- винадити — ВИ́НАДИТИ див. вина́джувати. Словник української мови у 20 томах
- винадити — ВИНА́ДЖУВАТИ (заохочувати вийти звідки-небудь), ВИМА́НЮВАТИ. — Док.: ви́надити, ви́манити. Коли іноді голоси ровесників винаджували його з двору, то йшов помацки (Ф. Бурлака); Передвечірня прохолода виманила з печер циган (Р. Іваничук). Словник синонімів української мови
- винадити — ВИ́НАДИТИ див. вина́джувати. Словник української мови в 11 томах