винадити

ви́надити

див. винаджувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винадити — ви́надити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. винадити — ВИ́НАДИТИ див. вина́джувати. Словник української мови у 20 томах
  3. винадити — ВИНА́ДЖУВАТИ (заохочувати вийти звідки-небудь), ВИМА́НЮВАТИ. — Док.: ви́надити, ви́манити. Коли іноді голоси ровесників винаджували його з двору, то йшов помацки (Ф. Бурлака); Передвечірня прохолода виманила з печер циган (Р. Іваничук). Словник синонімів української мови
  4. винадити — ВИ́НАДИТИ див. вина́джувати. Словник української мови в 11 томах