винитися

вини́тися

юся, -нишся, недок., розм.

Визнавати свою вину, провину, пробачатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винитися — вини́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. винитися — ВИНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок., розм. Визнавати свою вину, провину; просити вибачення. [Маруся:] Та й батько ж помагали Наталю віддати за Шкандибенка. Словник української мови у 20 томах
  3. винитися — I. ПЕРЕПРО́ШУВАТИ кого за що і без додатка (просити вибачення), ВИБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПРОБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРОША́ТИ кого за що і без додатка, діал. Словник синонімів української мови
  4. винитися — ВИНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок., розм. Визнавати свою вину, провину, пробачатися. [Маруся:] Та й батько ж помагали Наталю віддати за Шкандибенка. Словник української мови в 11 томах
  5. винитися — Винитися, -нюся, -нишся гл. Виниться. Словник української мови Грінченка