1. Великий тлумачний словник сучасної мови

винниця

ви́нниця

-і, ж., заст.

1》 Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; ґуральня.

2》 Склад з алкогольними напоями.

3》 діал. Виноградник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винниця — ви́нниця іменник жіночого роду ґуральня; склад алкогольних напоїв; виноградник рідко Орфографічний словник української мови
  2. винниця — Винокурня, ґуральня, з. караван, сов. спиртзавод; Д. виноградник. Словник синонімів Караванського
  3. винниця — ВИ́ННИЦЯ, і, ж., заст. 1. Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; ґуральня. [Лукерія Степанівна:] Батько брагу від винниці розвозив по дворах (М. Кропивницький); – Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці (Л. Яновська); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. винниця — Виноградник; підприємство для вироблення горілки Словник застарілих та маловживаних слів
  5. винниця — Винарня, винокурня, ґуральня Словник синонімів Вусика
  6. винниця — ГУРА́ЛЬНЯ заст. (спирто-горілчаний завод), ВИ́ННИЦЯ заст., ВИНОКУ́РНЯ заст., КАРАВА́Н заст. — З старої сахарні зроблять ґуральню (М. Коцюбинський); — Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці (Л. Яновська); Конашка.. Словник синонімів української мови
  7. винниця — Ви́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. винниця — ВИ́ННИЦЯ, і, ж., заст. 1. Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; гуральня. [Лукерія Степанівна:] Батько брагу від винниці розвозив по дворах (Кроп., II, 1958, 301); — Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. винниця — Ви́нниця, -ці ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. ум. ви́нничка. Словник української мови Грінченка