1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виплоджувати

випло́джувати

-ую, -уєш, недок., виплодити, -джу, -диш, док., перех.

Народжувати, давати життя кому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплоджувати — випло́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплоджувати — див. плодити Словник чужослів Павло Штепа
  3. виплоджувати — ВИПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛОДИТИ, джу, диш, док. 1. кого, що. Народжувати, давати життя кому-небудь (про тварин). [Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок – Хворів літечко (М. Кропивницький); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. виплоджувати — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
  5. виплоджувати — ВИПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛОДИТИ, джу, диш, док., перех. Народжувати, давати життя кому-небудь. [Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок — Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133); *Образно. Словник української мови в 11 томах