1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вирубувати

виру́бувати

-ую, -уєш і вирубати, -аю, -аєш, недок., вирубати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Рубаючи, звалювати з кореня все на якій-небудь ділянці (кущі, дерева і т. ін.).

|| Зрубувати, обравши серед інших за якими-небудь ознаками.

2》 Рубаючи, виймати, видобувати що-небудь.

3》 Рубаючи, надавати чому-небудь певної форми; висікати.

|| Рубаючи, утворювати заглибину в чому-небудь твердому.

4》 Рубаючи, знищувати всіх чи багатьох.

5》 гірн. Видобувати вугілля, руду.

6》 розм. Діючи рубильником або вимикачем, припинити надходження електричної енергії, перервати дію електричного механізму; вимкнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирубувати — виру́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирубувати — ВИРУ́БУВАТИ, ую, уєш, рідко ВИРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РУБАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Рубаючи, звалювати з кореня все на якій-небудь ділянці (кущі, дерева, ліс і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  3. вирубувати — див. нищити; рубати Словник синонімів Вусика
  4. вирубувати — ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити. Словник синонімів української мови
  5. вирубувати — ВИРУ́БУВАТИ, ую, уєш і ВИРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РУБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Рубаючи, звалювати з кореня все на якій-небудь ділянці (кущі, дерева, ліс і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  6. вирубувати — Вирубувати, -бую, -єш гл. = вирубати. Словник української мови Грінченка