1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вирування

вирува́ння

-я, с.

Дія за знач. вирувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирування — вирува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирування — ВИРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вирува́ти. Почулося вирування води за кормою (М. Трублаїні); Внизу, у вируванні темної куряви, з гуркотом підстрибували скаженіючі плуги (О. Гончар); Знову побачив [Петруня] вирування вільного в городі життя, побачив весняне сонце, безмежне небо (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. вирування — ВИРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вирува́ти. Почулося вирування води за кормою (Трубл., II, 1955, 341); Внизу, у вируванні темної куряви, з гуркотом підстрибували скаженіючі плуги (Гончар, Новели, 1954, 112)... Словник української мови в 11 томах