висвічувати

висві́чувати

-ую, -уєш, недок., висвітити, -ічу, -ітиш, док.

1》 тільки недок., неперех. Яскраво світити, сяяти.

2》 тільки недок., неперех. Вирізнятися своєю світлою чи блискучою поверхнею.

3》 тільки док., неперех. Зробитися ясним, почати яскраво світити.

4》 перех. Освітлювати, робити видним; направляти світло на кого-, що-небудь.

5》 перех., карт. Показувати, відкривати козирну карту.

6》 перех., розм. Витрачати для освітлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висвічувати — висві́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висвічувати — ВИСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВІТИТИ, ічу, ітиш, док. 1. тільки недок. Яскраво світити, сяяти. Блискавиці раз по раз миготіли, висвічуючи у невеличкі вікна, а грім гурчав, аж брязкотіли шиби (Панас Мирний); Перед вікном висвічував повний місяць (О. Словник української мови у 20 томах
  3. висвічувати — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  4. висвічувати — ВИСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВІТИТИ, ічу, ітиш, док. 1. тільки недок., неперех. Яскраво світити, сяяти. Блискавиці раз по раз миготіли, висвічуючи у невеличкі вікна, а грім гурчав, аж брязкотіли шиби (Мирний, IV, 1955, 88)... Словник української мови в 11 томах
  5. висвічувати — Висвічувати, -чую, -єш сов. в. висвітити, -чу, -тиш, гл. 1) Только несов. в. Свѣтить сильно. (Місяць) висвічував на все небо. Мир. Пов. І. 145. Рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світом. Мир. ХРВ. 50. 2) Пояснять, объяснять, объяснить. 3) Въ картахъ: вскрывать, вскрыть козыря. Словник української мови Грінченка