вискаляти

Значення в інших словниках

1. вискаляти — вискаля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вискаляти — ВИСКАЛЯ́ТИ див. виска́лювати. Словник української мови у 20 томах
3. вискаляти — виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл. Сміятися або посміхатися. Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко); — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г. Фразеологічний словник української мови
4. вискаляти — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. вискаляти — ВИСКАЛЯ́ТИ див. виска́лювати. Словник української мови в 11 томах
6. вискаляти — Вискаля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. вискалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля. Ном. № 829. Словник української мови Грінченка