виснаженість

ви́снаженість

I -ності, ж.

Стан за знач. виснажений 2).

II -ності, ж.

Абстр. ім. до виснажений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виснаженість — ви́снаженість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виснаженість — [виснажеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. виснаженість — ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. ви́снажений. Люди тільки бачили його синці, .. запалені очі, жахливу, щораз більшу виснаженість фізичну й нервову, .. і позирали на нього тоскно (І. Словник української мови у 20 томах
  4. виснаженість — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ... Словник синонімів української мови
  5. виснаженість — ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. ви́снажений 2. — Виснаженість організму [у в’язня], колего, — зауважив другий [лікар] (Донч., І, 1956, 368); Виснаженість овець за зовнішнім виглядом важче визначити, ніж у інших видів худоби (Рад. Укр., 26. V 1957, 1). Словник української мови в 11 томах