1. Великий тлумачний словник сучасної мови

високогірний

високогі́рний

-а, -е.

1》 Який міститься, розташований, росте високо в горах. Високогірне озеро.

|| Власт. високій гірській місцевості. Високогірний клімат.

2》 Пов'язаний з перебуванням у високій гірській місцевості. Високогірна експедиція.

|| Признач. для перебування у високій гірській місцевості. Високогірне взуття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високогірний — високогі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. високогірний — ВИСОКОГІ́РНИЙ, а, е. 1. Який міститься, розташований, росте високо в горах. Прохолодне нічне повітря було настояне на розкішних пахощах високогірних луків і лісів (В. Словник української мови у 20 томах
  3. високогірний — ВИСОКОГІ́РНИЙ (який міститься, розташований, росте високо в горах), АЛЬПІ́ЙСЬКИЙ. Цікаво проходять свята проводів і повернення тваринників на високогірні карпатські пасовиська — полонини (з журналу); Навколо були розкішні альпійські луки (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
  4. високогірний — ВИСОКОГІ́РНИЙ, а, е. 1. Який міститься, розташований, росте високо в горах. Коло однієї, трохи більшої хатки, на сніговому майданчику, залитому сонцем, гралися в м’яч хлопчики й дівчатка в трусиках і блакитних майках. То був високогірний табір (Ів., Вел. Словник української мови в 11 томах