1. Великий тлумачний словник сучасної мови

височенький

височе́нький

-а, -е.

Досить високий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. височенький — височе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. височенький — ВИСОЧЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить високий. З-за кущів уявилась височенька, але тонка Дарчина постать (Леся Українка); Стоять на височеньких протилежних берегах дерева і ніби вітаються між собою, простягаючи одне одному зелені віти-руки (Остап Вишня)... Словник української мови у 20 томах
  3. височенький — див. високий Словник синонімів Вусика
  4. височенький — Височе́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. височенький — ВИСОЧЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить високий. Знайшли глечик, височенький собі, повен грошей (Вовчок, І, 1955, 86); З-за кущів уявилась височенька, але тонка Дарчина постать (Л. Укр., III, 1952, 660). Словник української мови в 11 томах
  6. височенький — Височенький, -а, -е ум. отъ високий. Словник української мови Грінченка