1. Великий тлумачний словник сучасної мови

височок

висо́чок

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до висок I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. височок — висо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. височок — ВИСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до висо́к¹. Дивилися на ту смужку чорну уподовж височка [покійниці] (Марко Вовчок); Примаже [отець Василь] височки оливою, візьме парасоль у руки – ну прямо реготатися з нього (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. височок — ВИСО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до висо́к¹. Дивилися на ту смужку чорну уподовж височка [покійниці] (Вовчок, І, 1955, 165); І поруч внук, синок того солдата, І рана запеклася на височку (Рильський, Мости, 1948, 96). Словник української мови в 11 томах
  4. височок — Височок, -чка м. ум. отъ висок. Словник української мови Грінченка