виструнчений

Значення в інших словниках

1. виструнчений — ви́струнчений прикметник Орфографічний словник української мови
2. виструнчений — ВИ́СТРУНЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́струнчити. Колись у дитинстві вони з дівчатами любили мало не щодня після уроків заходити до галантереї і просто роздивлятися виструнчені на окремій полиці флакони та коробочки з дорогими парфумами (А. Кокотюха). Словник української мови у 20 томах
3. виструнчений — ВИ́СТРУНЧЕНИЙ, а, е. Який тримається дуже прямо, струнко. Він ще й досі ходив виструнчений, весь час сипав військовими примовками (Збан., Переджнив’я, 1955, 94); Уся її [дівчини] постать — легка, підібрана, виструнчена (Коз., Сальвія, 1959, 44). Словник української мови в 11 томах