1. Великий тлумачний словник сучасної мови

витоптувати

вито́птувати

-ую, -уєш, недок., витоптати, -пчу, -пчеш, док., перех.

1》 Псувати або знищувати посіви, городину, траву і т. ін., топчучи їх.

2》 Часто ходячи по тому самому місцю, утоптувати, прокладати стежку, дорогу і т. ін.

|| Топчучи, стискувати, зменшувати в об'ємі.

3》 Вибивати, ходячи по чому-небудь, топчучи щось.

4》 рідко. Зношувати взуття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витоптувати — вито́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витоптувати — ВИТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОПТАТИ, пчу, пчеш, док. 1. що і без прям. дод. Псувати або знищувати посіви, городину, траву і т. ін., топчучи їх. – Ну, не буде ж у тебе хоч на городі нічого! – сичить, одужавши, баба .. Словник української мови у 20 томах
  3. витоптувати — див. нищити; топтати Словник синонімів Вусика
  4. витоптувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. витоптувати — ВИТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТОПТАТИ, пчу, пчеш, док., перех. 1. Псувати або знищувати посіви, городину, траву і т. ін., топчучи їх. — Ну, не буде ж у тебе хоч на городі нічого! — сичить, одужавши, баба.. Словник української мови в 11 томах