1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виточувати

вито́чувати

I -ую, -уєш, недок., виточити, -чу, -чиш, док., перех.

1》 Виготовляти на токарному верстаті з дерева, металу який-небудь предмет округлої форми з дуже добре вирівняною, вигладженою поверхнею.

2》 Вистругувати що-небудь із дерева, вирізувати з каменю і т. ін., дуже добре вирівнюючи, вигладжуючи поверхню.

3》 Робити гострим; вигострювати.

4》 Вигризаючи, виїдаючи, вирізуючи або ударяючи, робити в чому-небудь заглибину, виїмку.

II -ую, -уєш, недок., виточити, -чу, -чиш, док., перех.

1》 Повільно випускати рідину крізь вузький отвір; виціджувати.

2》 перен. Поступово забирати, віднімати що-небудь у когось, позбавляти чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виточувати — вито́чувати 1 дієслово недоконаного виду виготовити на верстаті; вистругувати; вигострювати; вигризати вито́чувати 2 дієслово недоконаного виду виціджувати Орфографічний словник української мови
  2. виточувати — ВИТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ТОЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Виготовляти, обробляти на токарному верстаті з дерева, металу і т. ін. який-небудь предмет. У нас є чудова майстерня. Тут ми вивчаємо мотори, навчаємось виточувати на верстатах різні речі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. виточувати — див. цідити Словник синонімів Вусика
  4. виточувати — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. виточувати — Вито́чувати, -то́чую, -то́чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виточувати — ВИТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ТОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Виготовляти на токарному верстаті з дерева, металу який-небудь предмет округлої форми з дуже добре вирівняною, вигладженою поверхнею. У нас є чудова майстерня. Словник української мови в 11 томах
  7. виточувати — Виточувати, -чую, -єш сов. в. виточити, -чу, -чиш, гл. 1) Выцѣживать, выцѣдить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Стор. МПр. 90. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточили! Г. Барв. 364. Словник української мови Грінченка