витурлити

Значення в інших словниках

1. витурлити — ви́турлити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. витурлити — ВИ́ТУРЛИТИ, лю, лиш, док., кого, розм. Те саме, що ви́турити. – Я, бувши тобою, давно б витурлив їх просто-таки стусанами та потиличниками.., – сказав Павлусь (І. Нечуй-Левицький); “Втікачі, – радо думає Дмитро. – Нам поповнення йде. Словник української мови у 20 томах
3. витурлити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
4. витурлити — ВИ́ТУРЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Те саме, що ви́турити. — Я, бувши тобою, давно б витурлив їх просто-таки стусанами та потиличниками.., — сказав Павлусь (Н.-Лев., IV, 1956, 238). Словник української мови в 11 томах
5. витурлити — Ви́турлити, -рлю, -рлиш гл. = витурити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24. Словник української мови Грінченка