1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вихляти

вихля́ти

-яю, -яєш, недок., розм.

1》 Рухатися нерівно, похитуючись, звертаючи з боку на бік.

|| перен. Хитрувати, говорити неправду.

2》 чим. Махати, хитати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихляти — вихля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вихляти — ВИХЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. 1. чим. Махати, хитати. Жучка, що потяглась була до хліба, враз одскочила назад. Вона переступала з ноги на ногу, вихляла хвостом (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. вихляти — див. хитати Словник синонімів Вусика
  4. вихляти — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вихляти — ВИХЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. 1. Рухатися нерівно, похитуючись, звертаючи з боку на бік. Авто несамовито неслося, вихляючи по мосту і за мостом (Ле, Клен. лист, 1960, 117); У шлюпі вирушала на гулянку весела компанія морячків.. Словник української мови в 11 томах