виходько

Значення в інших словниках

1. виходько — ВИ́ХОДЬКО, а, ч., діал. Виходець. А оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський (Біблія. Пер. І. Огієнка); Будучи ренегатом, виходьком з робітничої верстви, зрадивши її, він ненавидить тепер її з подвійною силою отруєної душі (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
2. виходько — Ви́ходько, -ка м. Выходецъ. Левиц. І. Перші К. Кн. 5. Словник української мови Грінченка