1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вицвілий

ви́цвілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до вицвісти.

|| у знач. прикм. Невиразного кольору; безбарвний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вицвілий — ви́цвілий 1 дієприкметник від: ви́цвісти ви́цвілий 2 прикметник безбарвний Орфографічний словник української мови
  2. вицвілий — ВИ́ЦВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́цвісти. Гості кинулися до стіни, припали очима до вицвілої на сонці фотографії трьох солдатів (В. Словник української мови у 20 томах
  3. вицвілий — див. сірий Словник синонімів Вусика
  4. вицвілий — ВИ́ЛИНЯЛИЙ (який вицвів, утратив первісний, природний колір), ВИ́ЦВІЛИЙ, ПОЛИНЯ́ЛИЙ, ЛИНЯ́ЛИЙ, ВИ́ГОРІЛИЙ, ЦВІ́ЛИЙ. Одягнена вона була в вилиняле старе пальто (Ю. Збанацький); Біля вхідних дверей стояв високий парубок у довгому вицвілому піджаку (С. Словник синонімів української мови
  5. вицвілий — ВИ́ЦВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́цвісти. У вицвілій од літнього сонця, вітру і дощу гімнастьорці він [командир] виглядає нарядним (Мартич, Повість про нар. Словник української мови в 11 томах