вицвілий
ВИ́ЛИНЯЛИЙ (який вицвів, утратив первісний, природний колір), ВИ́ЦВІЛИЙ, ПОЛИНЯ́ЛИЙ, ЛИНЯ́ЛИЙ, ВИ́ГОРІЛИЙ, ЦВІ́ЛИЙ. Одягнена вона була в вилиняле старе пальто (Ю. Збанацький); Біля вхідних дверей стояв високий парубок у довгому вицвілому піджаку (С. Журахович); З сіней старої хати виткнулась якась примара, в полинялій плахті (С. Васильченко); В ній (у кімнаті) стояло вузьке залізне ліжко, накрите.. вигорілою австрійською шинелиною (М. Стельмах); Пенсне з цвілою оправою.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вицвілий — ви́цвілий 1 дієприкметник від: ви́цвісти ви́цвілий 2 прикметник безбарвний Орфографічний словник української мови
- вицвілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вицвісти. || у знач. прикм. Невиразного кольору; безбарвний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вицвілий — ВИ́ЦВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́цвісти. Гості кинулися до стіни, припали очима до вицвілої на сонці фотографії трьох солдатів (В. Словник української мови у 20 томах
- вицвілий — див. сірий Словник синонімів Вусика
- вицвілий — ВИ́ЦВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́цвісти. У вицвілій од літнього сонця, вітру і дощу гімнастьорці він [командир] виглядає нарядним (Мартич, Повість про нар. Словник української мови в 11 томах