вицокувати
вицо́кувати
-ую, -уєш, недок., розм.
1》 Цокати, стукати раз у раз, часто.
|| Безперервно цокати, стукати (про механізми).
2》 Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки і т. ін.; вистукувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вицокувати — вицо́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вицокувати — ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цокати, стукати раз у раз, часто. – А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх? Хлопці погодились мовчки, вицокуючи зубами з жаху та з холоду, що вривався в розбиті вікна (І. Словник української мови у 20 томах
- вицокувати — див. стукати Словник синонімів Вусика
- вицокувати — ВИСТУ́КУВАТИ (виконувати роботу, ударяючи по клавішах друкарської машинки, ключем телеграфного апарата тощо), ВИЦО́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, ви́цокати. Телеграфним ключем вистукував штурман риски й крапки радіограм (М. Словник синонімів української мови
- вицокувати — ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цокати, стукати раз у раз, часто. Вицокують коні об кригу та брук (Шпорта, Вибр., 1958, 126); — А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх?... Словник української мови в 11 томах