вицокувати
ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Цокати, стукати раз у раз, часто.
Вицокують коні об кригу та брук (Шпорта, Вибр., 1958, 126);
— А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх? Хлопці погодились мовчки, вицокуючи зубами з жаху та з холоду, що вривався в розбиті вікна (Мик., II, 1957, 222);
// Безперервно цокати, стукати (про механізми).
Кожен думав про своє. Було чутно, як вицокував годинник за стіною (Руд., Остання шабля, 1959, 93).
2. Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки, ключем телеграфного апарата і т. ін.; вистукувати.
Сахно не покидала своєї машинки. Вона зовсім не звернула уваги на того, що прийшов, і далі вицокувала на клавіатурі (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 134);
Не перестаючи вицокувати правою рукою, він [телеграфіст] відсахнувся від стрічки, як від лотерейного білета, і ніби вражений виграшем, коротко скрикнув: — Ну? (Панч, I, 1956, 347);
Василько з радістю кинувся допомагати батькові і за хвилину хвацько вицокував кісточками рахівниці (Цюпа, Грози.., 1961, 167).
Значення в інших словниках
- вицокувати — вицо́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вицокувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Цокати, стукати раз у раз, часто. || Безперервно цокати, стукати (про механізми). 2》 Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки і т. ін.; вистукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вицокувати — ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цокати, стукати раз у раз, часто. – А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх? Хлопці погодились мовчки, вицокуючи зубами з жаху та з холоду, що вривався в розбиті вікна (І. Словник української мови у 20 томах
- вицокувати — див. стукати Словник синонімів Вусика
- вицокувати — ВИСТУ́КУВАТИ (виконувати роботу, ударяючи по клавішах друкарської машинки, ключем телеграфного апарата тощо), ВИЦО́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, ви́цокати. Телеграфним ключем вистукував штурман риски й крапки радіограм (М. Словник синонімів української мови