1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виціджувати

виці́джувати

-ую, -уєш, недок., вицідити, -джу, -диш, док., перех.

1》 Цідячи, повільно випускати, виливати звідки-небудь (про рідину).

2》 розм. Поволі випивати (про напої).

3》 перен., розм. Говорити повільно, мало, крізь зуби, неохоче.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виціджувати — виці́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виціджувати — ВИЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЦІДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Цідячи, повільно виливати, випускати звідки-небудь (про рідину, сипку речовину). Словник української мови у 20 томах
  3. виціджувати — див. цідити Словник синонімів Вусика
  4. виціджувати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. виціджувати — Виці́джувати, -ці́джую, -ці́джуєш; ви́цідити, -ціджу, -цідиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виціджувати — ВИЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЦІДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Цідячи, повільно випускати, виливати звідки-небудь (про рідину). Майборода вийняв свою баклагу і вицідив з неї останню чарку вина (Кучер, Чорноморці, 1956, 334); *У порівн. Словник української мови в 11 томах