вичавлений
ви́чавлений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вичавити.
|| вичавлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вичавлений — ви́чавлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вичавлений — ВИ́ЧАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́чавити. Стугонить, торготить, гуде цех .. Пересуваються по рольгангах болванки.., з розгону налітають на валки, а звідти обтиснуті, вичавлені вискакують і мчать далі, до стелажів (А. Словник української мови у 20 томах
- вичавлений — як (мов, ні́би і т. ін.) ви́чавлений лимо́н. Людина, яка має поганий вигляд через хворобу, переживання, втому тощо; змучений, знесилений, худий і т. ін. Після хвороби тепер був як вичавлений лимон, важко було впізнати (чоловіка) (З газети). Фразеологічний словник української мови
- вичавлений — ВИ́ЧАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чавити. Словник української мови в 11 томах