вичинений

ви́чинений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вичинити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичинений — ви́чинений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вичинений — ВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́чинити. Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури (В. Самійленко); На старих портретах наших гетьманів та козаків ми також здебільшого зустрічаємо кольорові гостроносі чоботи, які шилися... Словник української мови у 20 томах
  3. вичинений — ВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чинити. Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури (Сам., II, 1958, 292). Словник української мови в 11 томах