вичинений
ви́чинений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вичинити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вичинений — ви́чинений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вичинений — ВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́чинити. Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури (В. Самійленко); На старих портретах наших гетьманів та козаків ми також здебільшого зустрічаємо кольорові гостроносі чоботи, які шилися... Словник української мови у 20 томах
- вичинений — ВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чинити. Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури (Сам., II, 1958, 292). Словник української мови в 11 томах