1. Словник української мови у 20 томах

вичинений

ВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́чинити.

Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури (В. Самійленко);

На старих портретах наших гетьманів та козаків ми також здебільшого зустрічаємо кольорові гостроносі чоботи, які шилися, очевидно, з добре вичиненої шкіри (О. Воропай);

Добриня вклав у руки Іллі важку дубову качалку, якою чинбарі розкачують і рівняють вичинені шкіри (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичинений — ви́чинений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вичинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вичинити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичинений — ВИ́ЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чинити. Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури (Сам., II, 1958, 292). Словник української мови в 11 томах