влазити
вла́зити
(улазити), влажу, влазиш і влізати (улізати), -аю, -аєш, недок., влізти (улізти), -зу, -зеш, док.
1》 Протискуватися, проникати всередину чого-небудь.
|| Входити, вступати, занурюватись у щось рідке або сипуче.
|| розм. Одягатися в що-небудь.
2》 розм. Забиратися, проникати куди-небудь таємно.
|| перев. док., перен. Хитрощами влаштуватися де-небудь, обійняти посаду і т. ін.
3》 розм. Входити, заходити куди-небудь самовільно, без запрошення, без дозволу.
|| перен. Самовільно втручатися, вникати в щось.
4》 розм. Вміщатися в чому-небудь, входити в що-небудь. Влазити в борги.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- влазити — вла́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- влазити — (в нутро) залізати, продіставатися, зап. проникати; (у дрібниці) входити, заглиблюватися, сов. вникати; (в жупан) одягати що; (до хати) (- злодія) забиратися; (в судді) пролазити, влаштовуватися ким; (у чужі діла) втручатися; (у чию шкуру) перевтілюватися в кого. Словник синонімів Караванського
- влазити — ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ), вла́жу, вла́зиш, ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛІ́ЗТИ (УЛІ́ЗТИ), зу, зеш, док. 1. Протискуватися, проникати в середину чого-небудь. В дупло руку – не іде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла, Та й сам улізаю (С. Словник української мови у 20 томах
- влазити — див. втручатися Словник синонімів Вусика
- влазити — вла́зити (вкрада́тися) / влі́зти (вкра́стися) в ду́шу чию, кому і без додатка. 1. Дізнаватися про щось особисте, інтимне, про внутрішній світ, почуття, думки, наміри іншої людини або втручатися в них. Батуллі не Саїд. Фразеологічний словник української мови
- влазити — ВМІЩА́ТИСЯ (УМІЩА́ТИСЯ), ПОМІЩА́ТИСЯ, ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) розм. — Док.: вмісти́тися (умісти́тися), помісти́тися, влі́зти (улі́зти), вбга́тися (убга́тися), ввібга́тися (увібга́тися). Словник синонімів української мови
- влазити — ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ), вла́жу, вла́зиш і ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛІ́ЗТИ (УЛІ́ЗТИ), зу́, зе́ш, док. 1. Протискуватися, проникати в середину чого-небудь. — Дивись, он яка вовча берлога!... Словник української мови в 11 томах