1. Великий тлумачний словник сучасної мови

внакладку

внакла́дку

(унакладку), присл., розм.

Насипавши цукор у склянку та розмішавши його ложечкою під час пиття чаю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внакладку — внакла́дку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. внакладку — ВНАКЛА́ДКУ (УНАКЛА́ДКУ), присл. 1. спец. Накладаючи що-небудь на щось. Смуга шпалери відразу йде внакладку на наклеєну раніше, потім підганяють малюнок (з навч. літ.); Не дозволяється збільшення зазорів ударами рейок унакладку (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах