1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вогкуватий

вогкува́тий

-а, -е.

Трохи вогкий; мокруватий. Вогкувата земля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогкуватий — вогкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вогкуватий — ВОГКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи вогкий; мокруватий. – Колосся вогкувате, от і не вимолочується (О. Донченко); З мене цілком вистачало моєї вогкуватої комірчини (Ю. Збанацький); Подушка незім'ята й вогкувата, i рядно не зжужмане (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
  3. вогкуватий — див. сирий Словник синонімів Вусика
  4. вогкуватий — Вогкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вогкуватий — ВОГКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи вогкий; мокруватий. — Колосся вогкувате, от і не вимолочується (Донч., V, 1957, 139); 3 мене цілком вистачало моєї вогкуватої комірчини (Збан., Любов, 1957, 278). Словник української мови в 11 томах