вогнемет
вогнеме́т
огнемет, -а, ч.
Зброя для викидання запаленої горючої рідини на ворога.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вогнемет — вогнеме́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вогнемет — ВОГНЕМЕ́Т, а, ч. Зброя для метання, викидання запаленої горючої речовини на кого-, що-небудь. Видніються змащені стволи мінометів і вогнеметів (В. Кучер); – Я вам дам вогнемета. Це дуже проста штука. Словник української мови у 20 томах
- вогнемет — ВОГНЕМЕ́Т, а, ч. Зброя для викидання запаленої горючої рідини на ворога. Видніються змащені стволи мінометів і вогнеметів (Кучер, Чорноморці, 1956, 471). Словник української мови в 11 томах