1. Великий тлумачний словник сучасної мови

воленька

во́ленька

-и, ж.

Пестл. до воля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воленька — во́ленька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. воленька — ВО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до во́ля 2, 4–6. Кому воля, кому неволя? А парубкам уся воленька (з народної пісні); Проситиму зробити послідню мою воленьку (Г. Квітка-Основ'яненко); Ба, що ж робить! не всім же На світі вільним буть. Словник української мови у 20 томах
  3. воленька — ВО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до во́ля 2, 4-6. Проситиму зробити послідню мою воленьку (Кв.-Осн., II, 1956, 347); Кому воля, кому неволя? А парубкам уся воленька (Нар. лірика, 1956, 359); Ба, що ж робить! не всім же На світі вільним буть. Словник української мови в 11 томах
  4. воленька — Воленька, -ки ж. ум. отъ воля. Словник української мови Грінченка