1. Великий тлумачний словник сучасної мови

волокита

волоки́та

-и, ж.

1》 діал. Блуканина, поневіряння.

2》 розм. Навмисне бюрократичне уповільнення вирішення справи у суді, державній установі; тяганина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волокита — 1. тяганина, зволока 2. див. бродяга, босяк Словник чужослів Павло Штепа
  2. волокита — Волоки́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. волокита — Волокита, -ти ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. ІІІ. 416. Словник української мови Грінченка