1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вольниця

во́льниця

-і, ж., збірн., іст.

Селяни-кріпаки, ремісники і т. ін., що тікали від поміщиків та поселялися на окраїнах Московської держави й Польщі, здобуваючи таким чином певну незалежність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольниця — во́льниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вольниця — ВО́ЛЬНИЦЯ, і, ж., збірн., іст. Селяни-кріпаки, ремісники і т. ін., що тікали від поміщиків і поселялися на окраїнах Московської держави й Польщі, стаючи козаками і здобуваючи таким чином певну незалежність. Словник української мови у 20 томах
  3. вольниця — ВО́ЛЬНИЦЯ, і, ж., збірн., іст. Селяни-кріпаки, ремісники і т. ін., що тікали від поміщиків та поселялися на окраїнах Московської держави й Польщі, здобуваючи таким чином певну незалежність. Словник української мови в 11 томах