вороненький
вороне́нький
-а, -е, нар.-поет.
Зменш.-пестл. до вороний.
|| у знач. ім. вороненький, -кого, ч. Вороний кінь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вороненький — вороне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- вороненький — ВОРОНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Зменш.-пестл. до ворони́й. Із діброви Козак виїжджає, Під ним коник вороненький Насилу ступає (Т. Шевченко); Здалека доноситься пісня: .. Словник української мови у 20 томах
- вороненький — див. кінь Словник синонімів Вусика
- вороненький — Вороне́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вороненький — ВОРОНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Зменш.-пестл. до ворони́й, Із діброви Козак виїжджає,.. Під ним коник вороненький Насилу ступає (Шевч., І, 1951, 7); Здалека доноситься пісня: .. Ой, коню вороненький, Товаришу мій вірненький (Мирний, V, 1955, 111); // у знач. ім. вороне́нький, кого, ч. Вороний кінь. Словник української мови в 11 томах
- вороненький — Вороненький, -а, -е ум. отъ вороний. Словник української мови Грінченка