1. Словник української мови у 20 томах

вороненький

ВОРОНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет.

Зменш.-пестл. до ворони́й.

Із діброви Козак виїжджає, Під ним коник вороненький Насилу ступає (Т. Шевченко);

Здалека доноситься пісня: .. Ой, коню вороненький, Товаришу мій вірненький (Панас Мирний);

Невеличка кудлата чала конячина і трохи вища за неї вороненька, з рудими витертими боками (В. Винниченко);

А попереду Дорошенко Веде своє військо, Веде запорізьке Хорошенько! Посередині пан хорунжий, Під ним кониченько, Під ним вороненький Сильне-дужий! (з народної пісні);

Коняка добра... молода. Дядько підходить ближче, мовчки підніма голову вороненькій, розтуляє рота й дивиться в зуби (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вороненький — вороне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вороненький — -а, -е, нар.-поет. Зменш.-пестл. до вороний. || у знач. ім. вороненький, -кого, ч. Вороний кінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вороненький — див. кінь Словник синонімів Вусика
  4. вороненький — Вороне́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вороненький — ВОРОНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Зменш.-пестл. до ворони́й, Із діброви Козак виїжджає,.. Під ним коник вороненький Насилу ступає (Шевч., І, 1951, 7); Здалека доноситься пісня: .. Ой, коню вороненький, Товаришу мій вірненький (Мирний, V, 1955, 111); // у знач. ім. вороне́нький, кого, ч. Вороний кінь. Словник української мови в 11 томах
  6. вороненький — Вороненький, -а, -е ум. отъ вороний. Словник української мови Грінченка