1. Великий тлумачний словник сучасної мови

воронок

вороно́к

-нка, ч., розм.

В СРСР до початку 50-х рр. – крита машина, що її використовували для перевезення арештованих у супроводі конвою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воронок — ВОРОНО́К, нка, ч., розм. Крита машина, яку використовують для перевезення арештованих у супроводі конвою. За кілька днів воронок з буржуйкою всередині докинув мене до Усть-Омчуга (В. Словник української мови у 20 томах
  2. воронок — Ворон, -на м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. Мет. 96. 2) — морський. Альбиносъ. Вх. Пч. II. 9. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Маркев. 71. Чуб. Словник української мови Грінченка