ворушити
воруши́ти
-ушу, -ушиш, недок.
1》 перех. Торкаючись кого-, чого-небудь, злегка рухати.
2》 перех. Перевертати що-небудь легке (сіно, солому і т. ін.).
|| Перегортати які-небудь папери тощо.
3》 перех., перен. Спонукати до діяльності, виводити зі стану байдужості; збуджувати.
|| Згадувати, пригадувати, викликати в пам'яті.
4》 неперех. Злегка рухати чим-небудь.
|| Надавати руху чому-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворушити — воруши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ворушити — Злегка рухати, жм. ворохобити; (сіно) перегортати, перевертати; (людей) спонукувати до дії, збуджувати; (горе) згадувати, пригадувати. Словник синонімів Караванського
- ворушити — ВОРУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, недок. 1. кого, що. Торкаючись кого-, чого-небудь, злегка рухати. – Доброго здоров'я! Спасибі! – обізвалась Мотря з садка, і її руки не переставали ворушити мечик терниці (І. Словник української мови у 20 томах
- ворушити — див. розворушувати Словник синонімів Вусика
- ворушити — мо́зком воруши́ти / ворухну́ти (поворуши́ти, поворухну́ти). Добре думати, міркувати. Посуха, неврожаї...— Що ж, потилицю хіба чухати? Треба мозком ворухнути. А ворухнеш мозком — от що виходе (виходить): хліборобство треба механізувати (А. Фразеологічний словник української мови
- ворушити — ВОРУШИ́ТИ (злегка переміщати що-небудь, посувати, міняти положення); ПЕРЕВЕРТА́ТИ (спідньою частиною догори); ПЕРЕГОРТА́ТИ (що-небудь легке); ШУРУВА́ТИ спец. (перемішувати в топці паливо). Морська вода ворушить колоду на піску (Ю. Словник синонімів української мови
- ворушити — Воруши́ти, -рушу́, -ру́шиш, -ру́шать; вору́ш, -ру́ште Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ворушити — ВОРУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, недок. 1. перех. Торкаючись кого-, чого-небудь, злегка рухати. — Доброго здоров’я! Спасибі! — обізвалась Мотря з садка, і її руки не переставали ворушити мечик терниці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- ворушити — Ворушити, -шу, -шиш гл. 1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти. Ном. № 3289. 2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 3837. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого. Кв. І. 88. Словник української мови Грінченка