1. Великий тлумачний словник сучасної мови

восковий

воскови́й

-а, -е.

1》 Зробл. з воску.

|| Укритий або просочений воском.

Воскова міль — міль, що паразитує на стільниках.

2》 перен. М'який, податливий (про людську вдачу).

Воскова хиткість (гнучкість) мед. — заціпеніння м'язів, при якому вони зберігають надане їм положення.

3》 Який має колір воску; блідо-жовтий.

Воскова стиглість — передостання фаза стиглості зерна, у якій воно починає жовтіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. восковий — воскови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. восковий — ВОСКОВИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. з воску. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке підземелля (С. Скляренко); // Укритий або просочений воском. Словник української мови у 20 томах
  3. восковий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. восковий — ВОСКОВИ́Й (покритий або просочений воском), ВОСКО́ВАНИЙ, ВОЩА́НИ́Й, ВО́ЩЕНИЙ. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка); Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку, лави (З. Словник синонімів української мови
  5. восковий — Воско́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. восковий — ВОСКОВИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. з воску. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке Підземелля (Скл., Святослав, 1959, 559); // Укритий або просочений воском. Сапфо щось пише на восковій табличці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. восковий — Восковий, -а, -е Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка. Ном. № 5671. Словник української мови Грінченка