восковий
ВОСКОВИ́Й, а́, е́.
1. Зробл. з воску.
Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке Підземелля (Скл., Святослав, 1959, 559);
// Укритий або просочений воском.
Сапфо щось пише на восковій табличці (Л. Укр., III, 1952, 722);
Світло падало знизу і просвічувало крізь восковий папір (Кучер, Чорноморці, 1956, 425).
◊ Воскова́ міль — міль, що паразитує на стільниках.
Личинки воскової молі знищують стільники (Бджільн., 1956, 73).
2. перен. М’який, податливий (про людську вдачу).
Воскова вдача: аби до тепла, так і тане (Укр.. присл.., 1955, 247);
— Жіночка трапилась ласкава, просто-таки. воскова (Збан., Єдина, 1959, 137).
3. Який має колір воску; блідо-жовтий.
— Ви б порадились [у] лікаря.., — говорив о. Василь, зупиняючи погляд на її восковому лиці (Коцюб., I, 1955, 331);
В тіні під грушею біліли вискреблені до воскового кольору лавочка і стіл (Сенч., Опов., 1959, 30).
◊ Воскова́ сти́глість — передостання фаза стиглості зерна, у якій воно починає жовтіти.
Під час воскової стиглості зерно ще міцно тримається в колосі (Колг. Укр., 1, 1957, 6).
Значення в інших словниках
- восковий — воскови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- восковий — -а, -е. 1》 Зробл. з воску. || Укритий або просочений воском. Воскова міль — міль, що паразитує на стільниках. 2》 перен. М'який, податливий (про людську вдачу). Воскова хиткість (гнучкість) мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- восковий — ВОСКОВИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. з воску. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке підземелля (С. Скляренко); // Укритий або просочений воском. Словник української мови у 20 томах
- восковий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- восковий — ВОСКОВИ́Й (покритий або просочений воском), ВОСКО́ВАНИЙ, ВОЩА́НИ́Й, ВО́ЩЕНИЙ. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка); Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку, лави (З. Словник синонімів української мови
- восковий — Воско́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- восковий — Восковий, -а, -е Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка. Ном. № 5671. Словник української мови Грінченка