воскресати

ВОСКРЕСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕ́СНУТИ, ну́, не́ш, док.

1. Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати.

[Руфін:] Ні, вір мені, боги не воскресають (Л. Укр., II, 1951, 418);

— У наш вік буває, що й мертві воскресають (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 48);

То ж по Росі і по Сулі половці городи поділили: Вже не воскреснути Ігоревій дружині! (Мирний, V, 1955, 272);

Духовенство твердить, що великдень був встановлений першими християнами на честь Ісуса Христа, який нібито народився, жив, страждав, помер і воскрес на початку І століття н. е. (Наука.., 3, 1958, 35);

// перен. Відроджуватися, відновлюватися.

Воскресни, мамо [Україно]! І вернися В світлицю-хату (Шевч., II, 1953,327);

І мій народ немов воскрес — Устав, аж брязнули кайдани! (Ус., Листя.., 1956, 120);

— Поки живе ще зненависть, — мудро промовила вона [Роксолана], — може воскреснути й любов (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 446);

// Видужувати.

— Ну, як, Петре, справи? — ввернувся до нього Федька. — Щось ти і не вмираєш, і не воскресаєш… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 71);

// Проростати, розпускатися (про рослини).

Чи наше око, що вбачає, як цвіт природи воскресає, Пригадує зів’ялий цвіт..? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 166);

В найдрібнішому і щуплому зерні Все ж є закладена жива велика сила: І з-під снігів воно воскресне навесні! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 317).

2. перен. Внутрішньо обновлятися, ставати знову життєздатним, працездатним і т. ін.; оновлюватися.

Лиш в праці рук і ума воскресають люди (Пісні та романси.., II, 1956, 172);

Я сам несу її [надію] в собі І оживаю, й воскресаю, Як сіра грудка серед маю, В жорстокій лютій боротьбі (Мал., II, 1956, 136);

Іван Ілліч, директор МТС, Неголений, потомлений, спітнілий, Враз помолодшав, ну, сказать, воскрес (Рильський, II, 1956, 191);

*У порівн. Третього дня прийшов Казанцев з товаришами. Олеся заговорила, неначе воскресла (Н.-Лев., III, 1956, 153).

3. перен. Відновлюватися в пам’яті; пригадуватися (про що-небудь забуте, давноминуле).

У кожного воскресали в пам’яті минулі дні буйного повстанського життя (Кир., Вибр., 1960, 103);

У моїй голові воскресли спомини.. переполоху, що загнав мене разом з іншими в ліс (Фр., IV, 1950, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воскресати — воскреса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. воскресати — Вставати з мертвих, оживати, повертатися до життя; (після краху) підійматися з попелу <�з руш>; (- любов) відроджуватися, відновлюватися; (з хвороби) видужувати; (- природу) прокидатися, пробуджуватися; (у пам'яті) відновлятися, пригадуватися. Словник синонімів Караванського
  3. воскресати — -аю, -аєш, недок., воскреснути, -ну, -неш, док. 1》 Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. || перен. Відроджуватися, відновлюватися. || Видужувати. || Проростати, розпускатися (про рослини). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. воскресати — ВОСКРЕСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕ́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, .. і третього дня Він воскрес за Писанням (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. воскресати — див. відроджуватися; оживати Словник синонімів Вусика
  6. воскресати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови
  7. воскресати — Воскреса́ти, -са́ю, -са́єш; воскре́снути, -ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. воскресати — Воскреса́ти, -са́ю, -єш сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289. Словник української мови Грінченка