воскресати
ВОСКРЕСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕ́СНУТИ, ну́, не́ш, док.
1. Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати.
[Руфін:] Ні, вір мені, боги не воскресають (Л. Укр., II, 1951, 418);
— У наш вік буває, що й мертві воскресають (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 48);
То ж по Росі і по Сулі половці городи поділили: Вже не воскреснути Ігоревій дружині! (Мирний, V, 1955, 272);
Духовенство твердить, що великдень був встановлений першими християнами на честь Ісуса Христа, який нібито народився, жив, страждав, помер і воскрес на початку І століття н. е. (Наука.., 3, 1958, 35);
// перен. Відроджуватися, відновлюватися.
Воскресни, мамо [Україно]! І вернися В світлицю-хату (Шевч., II, 1953,327);
І мій народ немов воскрес — Устав, аж брязнули кайдани! (Ус., Листя.., 1956, 120);
— Поки живе ще зненависть, — мудро промовила вона [Роксолана], — може воскреснути й любов (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 446);
// Видужувати.
— Ну, як, Петре, справи? — ввернувся до нього Федька. — Щось ти і не вмираєш, і не воскресаєш… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 71);
// Проростати, розпускатися (про рослини).
Чи наше око, що вбачає, як цвіт природи воскресає, Пригадує зів’ялий цвіт..? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 166);
В найдрібнішому і щуплому зерні Все ж є закладена жива велика сила: І з-під снігів воно воскресне навесні! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 317).
2. перен. Внутрішньо обновлятися, ставати знову життєздатним, працездатним і т. ін.; оновлюватися.
Лиш в праці рук і ума воскресають люди (Пісні та романси.., II, 1956, 172);
Я сам несу її [надію] в собі І оживаю, й воскресаю, Як сіра грудка серед маю, В жорстокій лютій боротьбі (Мал., II, 1956, 136);
Іван Ілліч, директор МТС, Неголений, потомлений, спітнілий, Враз помолодшав, ну, сказать, воскрес (Рильський, II, 1956, 191);
*У порівн. Третього дня прийшов Казанцев з товаришами. Олеся заговорила, неначе воскресла (Н.-Лев., III, 1956, 153).
3. перен. Відновлюватися в пам’яті; пригадуватися (про що-небудь забуте, давноминуле).
У кожного воскресали в пам’яті минулі дні буйного повстанського життя (Кир., Вибр., 1960, 103);
У моїй голові воскресли спомини.. переполоху, що загнав мене разом з іншими в ліс (Фр., IV, 1950, 266).
Значення в інших словниках
- воскресати — воскреса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- воскресати — Вставати з мертвих, оживати, повертатися до життя; (після краху) підійматися з попелу <�з руш>; (- любов) відроджуватися, відновлюватися; (з хвороби) видужувати; (- природу) прокидатися, пробуджуватися; (у пам'яті) відновлятися, пригадуватися. Словник синонімів Караванського
- воскресати — -аю, -аєш, недок., воскреснути, -ну, -неш, док. 1》 Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. || перен. Відроджуватися, відновлюватися. || Видужувати. || Проростати, розпускатися (про рослини). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воскресати — ВОСКРЕСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВОСКРЕ́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, .. і третього дня Він воскрес за Писанням (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
- воскресати — див. відроджуватися; оживати Словник синонімів Вусика
- воскресати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови
- воскресати — Воскреса́ти, -са́ю, -са́єш; воскре́снути, -ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- воскресати — Воскреса́ти, -са́ю, -єш сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289. Словник української мови Грінченка