воюючий
вою́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до воювати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воюючий — вою́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- воюючий — ВОЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який бере участь у воєнних діях, воює. Уже кілька тижнів позиції воюючих сторін залишалися незмінними (М. Трублаїні); Мене цікавили описи письменників західних, які не були скуті спеціальними умовностями... Словник української мови у 20 томах
- воюючий — ВОЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до воюва́ти 1. В повістях Козаченка, написаних про війну, найкращими сторінками є сторінки про мирні якості воюючих людей (Смолич, VI, 1959, 187). Словник української мови в 11 томах