воюючий

вою́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до воювати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воюючий — вою́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. воюючий — ВОЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який бере участь у воєнних діях, воює. Уже кілька тижнів позиції воюючих сторін залишалися незмінними (М. Трублаїні); Мене цікавили описи письменників західних, які не були скуті спеціальними умовностями... Словник української мови у 20 томах
  3. воюючий — ВОЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до воюва́ти 1. В повістях Козаченка, написаних про війну, найкращими сторінками є сторінки про мирні якості воюючих людей (Смолич, VI, 1959, 187). Словник української мови в 11 томах