воюючий

ВОЮ́ЮЧИЙ, а, е.

Який бере участь у воєнних діях, воює.

Уже кілька тижнів позиції воюючих сторін залишалися незмінними (М. Трублаїні);

Мене цікавили описи письменників західних, які не були скуті спеціальними умовностями, а намагалися відбити комплекса воюючого чоловіка найправдивіше (Валерій Шевчук);

// у знач. ім. вою́ючий, чого, ч. Той, хто воює або зчиняє бійку.

– Гов! Півні! – гукнув якийсь парубок і вмить розірвав воюючих... – Досить з вас, обидва ви славні козаки будете... (А. Чайковський);

Вони тупцювали сюди й туди, забігали зо всіх боків довкола воюючих, кричали (У. Самчук).