вражати

Значення в інших словниках

1. вражати — (викликати сильне враження) дивувати, приголомшувати, розм.: ошелешувати, потрясати, (словами вивести з рівноваги) дошкуляти, досаджати, розм. коробити, допікати, підколювати// завдавати прикрощів. Словник синонімів Полюги
2. вражати — вража́ти 1 дієслово недоконаного виду дивувати вража́ти 2 дієслово недоконаного виду ранити, убивати; порушувати життєдіяльність — про хвороби Орфографічний словник української мови
3. вражати — <�УРАЖАТИ> дивувати, пантеличити, спантеличувати, ошелешувати, ід. вдаряти в очі, аж за очі хапати; (приємно) тішити око, (прикро) різати око; (у серце) ображати, завдавати болю; (- вигляд) впадати в око; (шкодити) див. Словник синонімів Караванського
4. вражати — ВРАЖА́ТИ¹ (УРАЖА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВРА́ЗИ́ТИ (УРА́ЗИ́ТИ), вра́жу́, вра́зи́ш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Викликати почуття подиву, захоплення і т. ін.; дивувати. Її вражала розкішна картина осінньої природи (М. Словник української мови у 20 томах
5. вражати — вража́ти / вра́зити (в са́ме) се́рце кого, чиє. Завдавати кому-небудь великих страждань, душевного болю. Вона зараз впізнала того, що недавно вразив її в саме серце (І. Нечуй-Левицький); // Дуже хвилювати, тривожити. Фразеологічний словник української мови
6. вражати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (викликати якесь надзвичайно сильне почуття, враження), ПРИГОЛО́МШУВАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., РАЗИ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
7. вражати — Вража́ти, -жа́ю, -жа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вражати — ВРАЖА́ТИ¹ (УРАЖА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВРА́ЗИТИ (УРА́ЗИТИ), вра́жу, вра́зиш, док., перех. 1. Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати. Її вражала розкішна картина осінньої природи (Коцюб., І, 1955, 58); Перш усього вся власна особа [панни].. Словник української мови в 11 томах