вражаюче

вража́юче

Присл. до вражаючий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вражаюче — вража́юче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вражаюче — ВРАЖАЮЧЕ – ВРАЖАЮЧИ Вражаюче, присл. Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В.Собко). Вражаючи. Дієприсл. від вражати. Все ширше розходились береги, вражаючи майбутніх вчительок своєю суцільною новизною (О.Гончар). Літературне слововживання
  3. вражаюче — ВРАЖА́ЮЧЕ (УРАЖА́ЮЧЕ). Присл. до вража́ючий¹. Згодом я вже міг бачити у чистій воді метушливий зарис якоїсь рибини, яка видалась мені вражаюче великою (У. Самчук); Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В. Собко); Результат був уражаюче неймовірним (І. Росоховатський). Словник української мови у 20 томах
  4. вражаюче — ВРАЖА́ЮЧЕ. Присл. до вража́ючий. Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (Собко, Срібний корабель, 1961, 52). Словник української мови в 11 томах