вражаюче
вража́юче
Присл. до вражаючий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вражаюче — вража́юче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вражаюче — ВРАЖАЮЧЕ – ВРАЖАЮЧИ Вражаюче, присл. Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В.Собко). Вражаючи. Дієприсл. від вражати. Все ширше розходились береги, вражаючи майбутніх вчительок своєю суцільною новизною (О.Гончар). Літературне слововживання
- вражаюче — ВРАЖА́ЮЧЕ (УРАЖА́ЮЧЕ). Присл. до вража́ючий¹. Згодом я вже міг бачити у чистій воді метушливий зарис якоїсь рибини, яка видалась мені вражаюче великою (У. Самчук); Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В. Собко); Результат був уражаюче неймовірним (І. Росоховатський). Словник української мови у 20 томах
- вражаюче — ВРАЖА́ЮЧЕ. Присл. до вража́ючий. Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (Собко, Срібний корабель, 1961, 52). Словник української мови в 11 томах