1. Літературне слововживання

вражаюче

ВРАЖАЮЧЕ – ВРАЖАЮЧИ

Вражаюче, присл. Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В.Собко).

Вражаючи. Дієприсл. від вражати. Все ширше розходились береги, вражаючи майбутніх вчительок своєю суцільною новизною (О.Гончар).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вражаюче — вража́юче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вражаюче — Присл. до вражаючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вражаюче — ВРАЖА́ЮЧЕ (УРАЖА́ЮЧЕ). Присл. до вража́ючий¹. Згодом я вже міг бачити у чистій воді метушливий зарис якоїсь рибини, яка видалась мені вражаюче великою (У. Самчук); Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В. Собко); Результат був уражаюче неймовірним (І. Росоховатський). Словник української мови у 20 томах
  4. вражаюче — ВРАЖА́ЮЧЕ. Присл. до вража́ючий. Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (Собко, Срібний корабель, 1961, 52). Словник української мови в 11 томах