вроджений
вро́джений
вродженість, вродження, вроджуватися, вродини, вродити, вродитися див. уроджений, уроджуватися і т. д.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вроджений — вро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вроджений — Народжений; (дар) природжений, не набутий; (рефлекс) кн. безумовний. Словник синонімів Караванського
- вроджений — [ўроджеинией] = уроджений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- вроджений — ВРО́ДЖЕНИЙ див. уро́джений. Словник української мови у 20 томах
- вроджений — ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів'я); З натури Неля була несміливою. Словник синонімів української мови
- вроджений — Вро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вроджений — ВРО́ДЖЕНИЙ, ВРО́ДЖУВАТИСЯ, ВРОДИ́НИ, ВРОДИ́ТИ, ВРОДИ́ТИСЯ див. уро́джений, уро́джуватися і т. д. Словник української мови в 11 томах