вроджений

ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів'я); З натури Неля була несміливою. Дехто пояснював це надмірною вродженою делікатністю (Ірина Вільде); — Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (О. Донченко); — В неї є прирожденна естетичність: все їй здається театром, сценою (І. Нечуй-Левицький).

ПРИРО́ДЖЕНИЙ (який від народження має нахил, здібності до чогось), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, РОДИ́МИЙ розм., ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. — Ви ж природжений актор, Жержеля! Ви ж перлина артистичного таланту! (І. Волошин); Це був природний, справжній розпорядник танців (І. Микитенко); Кругом загоготіло: — Це родимий літун! Вона й дівкою була угара! (С. Васильченко); — Малаєць — наш хазяїн — був прирожденний моряк (Ю. Яновський).

СПАДКО́ВИЙ (про фізичні й духовні якості — який передається наступним поколінням), ВРО́ДЖЕНИЙ, РОДОВИ́Й, РОДИ́ННИЙ, ФАМІ́ЛЬНИЙ заст., ФАМІЛІ́ЙНИЙ заст., діал. — Щоправда, характер поганий. Але ж, батеньку мій, усім не догодиш!.. Потім, можливо, це в нього спадкове (О. Довженко); Очі в графині жовті, не такі, як у Лукії, але це родове, графи Скаржинські завжди мали такі очі, круглі, жовті й пронизливі (О. Донченко).

УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ) (успадкований, не набутий), ПРИРО́ДЖЕНИЙ, БЕЗУМО́ВНИЙ (рефлекс). Уроджена делікатність; Захворювання серця бувають природжені й набуті (з підручника).